Кислотне число полікапролактондіолу є ключовим показником якості продукту, що відображає в першу чергу вміст вільних кислотних речовин у зразку. Зазвичай він виражається як маса гідроксиду калію (в мг), необхідного для нейтралізації кислотних речовин в 1 г зразка (одиниця: мг КОН/г). Надмірно високе кислотне значення зазвичай вказує на наявність значної кількості кислотних речовин або низько{3}}молекулярної-побічних-продуктів, що може негативно вплинути на подальший синтез поліуретану. Таким чином, моніторинг і контроль кислотного числа в межах відповідного діапазону є важливим для контролю якості.
Кислотне число полікапролактондіолу тісно пов'язане з процесом його синтезу та якістю сировини. Неналежний контроль умов реакції або наявність кислотних домішок у сировині може призвести до підвищеного кислотного числа в кінцевому продукті. Такі фактори, як температура реакції, час реакції та використання каталізатора, також впливають на кислотне число. Зокрема, нездатність належним чином видалити-низькомолекулярні-речовини під час подальшої-обробки може призвести до нестабільної якості продукції. Отже, заходи контролю необхідно впроваджувати на різних етапах виробництва, включаючи вибір сировини, умови реакції та подальшу -обробку.
Кислотне число також впливає на продуктивність полікапролактондіолу в подальшому застосуванні. Під час одержання поліуретану полікапролактондіол реагує переважно через свої кінцеві гідроксильні групи з ізоціанатами; якщо кислотне число високе, кислі речовини можуть вступати в побічні реакції з ізоціанатами або каталізаторами, тим самим впливаючи на швидкість і ступінь полімеризації. Поганий контроль кислотного числа також може призвести до коливань у молекулярній структурі поліуретану та властивостях матеріалу. Тому для полікапролактондіолу, призначеного для високо-виробництва поліуретану, зазвичай потрібен суворий контроль кислотного числа, щоб забезпечити постійну стабільність реакції.
Кислотне число полікапролактондіолу зазвичай визначають за допомогою кислотно-титрування. Питому масу проби точно зважують і розчиняють у відповідному розчиннику з наступним титруванням стандартним лужним розчином заданої концентрації; кислотне число потім розраховується на основі об’єму витраченого титранту. Щоб звести до мінімуму помилки вимірювання, слід приділити увагу забезпеченню повного розчинення зразка, точному визначенню кінцевої точки титрування та виконанню корекцій холостого тесту. Тестування кислотного числа дозволяє своєчасно виявити потенційні аномалії під час виробничого процесу та дає змогу оцінити загальну якість полікапролактондіолу шляхом об’єднання таких параметрів, як гідроксильне число, вміст вологи та молекулярна маса.