Азелаїнова кислота — це аліфатична дикарбонова кислота з прямим -ланцюгом із молекулярною формулою C₉H₁₆O₄, яка містить карбоксильну групу на кожному кінці молекули. Через високу реакційну здатність цих двох карбоксильних груп азелаїнова кислота піддається типовим реакціям карбонової кислоти-таким як нейтралізація основами та етерифікація спиртами-і може далі реагувати зі сполуками, що містять гідроксильні або аміногрупи. За відповідних умов реакції дві карбоксильні групи можуть брати участь у реакціях незалежно, дозволяючи азелаїновій кислоті функціонувати як біфункціональний мономер у процесах полімеризації.
Етерифікація є ключовою хімічною властивістю азелаїнової кислоти. У присутності кислотного каталізатора та нагрівання він реагує зі спиртами (такими як етанол або бутанол), утворюючи відповідні ефіри азелату та воду. Оскільки молекула містить дві карбоксильні групи, залежно від дози спирту та умов реакції можуть утворюватися моноефіри або діефіри. Ефіри азелату виявляють гнучкість і змащувальні властивості, що робить їх цінними для таких застосувань, як пластифікатори, мастила та полімерні матеріали.
Азелаїнова кислота також вступає в реакції нейтралізації з основними речовинами з утворенням відповідних солей; наприклад, реакція з гідроксидом натрію дає динатрій азелат. Його карбоксильні групи також можуть реагувати з деякими іонами металів з утворенням карбоксилатних солей, властивість, яка використовується для отримання споріднених сполук. У полімерному синтезі дві карбоксильні групи азелаїнової кислоти можуть піддаватися поліконденсації з діолами; через дегідратацію утворюються складноефірні зв'язки та подовжуються молекулярні ланцюги, що дозволяє кислоті служити дикарбоновою сировиною для синтезу поліефіру.
За стандартних умов зберігання азелаїнова кислота є хімічно стабільною та, як правило, стійкою до значного розкладання або деградації. Однак вплив високих температур або тривале нагрівання може змінити його фізичний стан і хімічні властивості, що вимагає ретельного контролю температури під час обробки. Враховуючи наявність двох карбоксильних груп, під час полімеризації необхідно ретельно керувати такими факторами, як співвідношення сировини, температури реакції та каталізатори, оскільки ці умови безпосередньо впливають на швидкість реакції, а також на молекулярну масу та структуру отриманого полімеру.